Науковий вайб Волині

23 червня 2026 Останнє оновлення: 23 червня 2026

Червень 2026 року подарував представникам кафедри інформаційних та цифрових технологій і кафедри математики, фізики та методик викладання не лише нові наукові ідеї, а й незабутні враження від подорожі до мальовничої Волині. Делегація Центральноукраїнського державного університету імені Володимира Винниченка у складі завідувачки кафедри інформаційних та цифрових технологій, доктора педагогічних наук, професора Олени Михайлівни Трифонової, доктора педагогічних наук, професора Миколи Ілліча Садового, кандидата педагогічних наук, доцента Дмитра Вікторовича Соменка та завідувачки кафедри математики, фізики та методик викладання, кандидата фізико-математичних наук, доцента Інни Геннадіївни Ключник взяла участь у Всеукраїнській науково-практичній конференції «Моделювання в освітньому процесі», присвяченій 95-річчю від дня народження професора Леоніда Романовича Калапуші.

Але ця поїздка стала значно більшою, ніж просто участь у науковому заході.

Іноді наука виходить далеко за межі аудиторій, лабораторій та конференц-залів. Вона народжується у щирих розмовах між колегами, у випадкових зустрічах зі старими друзями, у захопленому погляді студента на власний проєкт, у суперечках про майбутнє освіти за чашкою кави та навіть у прогулянках старовинними вулицями міста.

Саме таким виявився наш «Науковий вайб Волині».

Луцьк зустрів нас атмосферою справжнього університетського міста. Тут дивовижним чином поєднуються багатовікова історія, молодіжна енергія та сучасна наука. Стародавній замок Любарта, затишні вулички, студентські кампуси та наукові лабораторії створюють відчуття, ніби минуле і майбутнє ведуть постійний діалог.

Особливе враження справило знайомство з науковими й технічними розробками Волинського національного університету імені Лесі Українки. Робот Воллі привертав увагу не менше за досвідчених науковців. Поруч демонстрували свої можливості роботи-павуки, автономні мобільні платформи та інші інженерні проєкти, створені студентами та викладачами. У такі моменти особливо відчувається, що робототехніка вже давно перестала бути фантастикою і стала невід’ємною частиною сучасної освіти.

Не менш захопливим стало відвідування лабораторій цифрового виробництва. Ряд 3D-принтерів із різними технологіями друку, верстати з числовим програмним керуванням, прототипи майбутніх розробок – усе це створювало відчуття перебування в справжній майстерні майбутнього. Хотілося розглядати кожен пристрій, ставити запитання і думати про те, які можливості такі технології відкривають для підготовки майбутніх педагогів, інженерів та дослідників.

Особливо приємно було бачити, що сучасна фізика сьогодні активно співпрацює з цифровими технологіями. Комп'ютерне моделювання, віртуальні лабораторії, цифрові вимірювальні комплекси, STEM-проєкти та елементи штучного інтелекту поступово стають звичними інструментами викладача фізики. Саме тому спілкування з колегами з Волині подарувало безліч нових ідей щодо розвитку методики навчання фізики в умовах цифрової трансформації освіти.

Окремим джерелом натхнення стали зустрічі з математиками та дослідниками, які працюють у сфері штучного інтелекту. Розмови про великі мовні моделі, машинне навчання, майбутнє освіти та роль викладача в епоху ШІ тривали значно довше за відведений програмою час.

Наукові форуми мають ще одну особливу цінність – вони повертають старих друзів. Волинь стала місцем зустрічі колег з різних університетів України, з якими свого часу навчалися, працювали над спільними проєктами або брали участь у конференціях. Приємно усвідомлювати, що українська наукова спільнота залишається великою професійною родиною, де завжди знаходиться місце для підтримки, співпраці та нових ідей.

Не менш цікавим було спілкування зі студентами та учнями. Їхня щира зацікавленість наукою, технікою, програмуванням і дослідженнями вкотре підтвердила: майбутнє української освіти має потужний потенціал. Саме такі молоді люди через кілька років створюватимуть нові технології, відкриватимуть лабораторії та навчатимуть наступні покоління.

Під час поїздки знайшовся час і для особливого моменту пам’яті. Делегація відвідала могилу Володимира Дмитровича Сиротюка – видатного науковця, педагога, фахівця з методики навчання фізики, чиї наукові праці та людські якості залишили помітний слід у житті багатьох поколінь викладачів і дослідників. Такі миті нагадують, що справжня наука живе не лише у статтях і підручниках, а й у людях, яких вона об’єднує.

А потім була Волинь за межами університетів – безкраї ліси, свіже повітря та неповторна краса Шацьких озер. Після насичених наукових дискусій природа дозволяла перезавантажитися, осмислити побачене та з новими силами повертатися до обговорення майбутніх проєктів.

Особливе місце в цій подорожі науки та ідей посів Мартинюк Олександр Семенович – доктор педагогічних наук, професор кафедри експериментальної фізики, інформаційних та освітніх технологій Волинського національного університету імені Лесі Українки. Саме він став тією людиною, навколо якої ніби природно зібралася вся логіка й ритм події – спокійний, впевнений, глибоко науковий і водночас по-людськи теплий. Під його організаційним керівництвом конференція не просто «відбулася» – вона прожилася як цілісний процес: з увагою до деталей, з відчуттям темпу науки, з повагою до кожного учасника і кожної ідеї. У розмовах, у коротких зустрічах, у дискусіях після доповідей відчувалося його вміння об’єднувати людей навколо головного – змісту й сенсу сучасної освіти. Коли за формальним порядком стоїть жива енергія науки, яка рухає людей уперед і залишає після себе не лише програму конференції, а й відчуття спільності, натхнення та продовження розмови вже далеко за межами аудиторій.

Мабуть, саме в цьому і полягає справжній «Науковий вайб Волині» – у дивовижному поєднанні науки, технологій, людського спілкування, історії та природи. У здатності надихати, об’єднувати й нагадувати, що наука – це не лише дослідження та формули. Насамперед це люди, ідеї та спільне прагнення робити світ кращим.

І ми повернулися додому не лише з сертифікатами, фотографіями та новими контактами. Ми повернулися з натхненням, новими задумами та впевненістю, що українська наука живе, розвивається і має надзвичайно яскраве майбутнє.